Сегодня в городе Сторожинец 29.03.2024

Отець Петро з гумором дивиться на квохтання кремлівських попів

Я
сидів поруч зі священиком посеред Божого храму, а
відчував себе вдома – Олег Володарський (відео)Господи
Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через
неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи,
бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють
ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між протидіючими
силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти
ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові
великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше
– на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не
втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував
нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову
дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі
єдиному служимо. Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом
Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність,
за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше
небажання знаходити порозуміння. Але Ти, Боже наш, бачиш і навернення до тебе
народу нашого, його віру і жертовність. Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Без
мене не можете робити нічого». Допоможи нам знайти примирення між протидіючими
силами. Пошли в наші серця любов один до одного, мир і злагоду, – благає Тебе
Церква Твоя. Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає
на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську
державу, як Ти завжди оберігав християнські держави. Господи Боже, Ти керуєш
народами і кожною людиною, ти даєш владу і відбираєш її, надихни нашу владу,
щоб вона служила тим, хто обрав її, а не своїм інтересам, або невеликій частині
суспільства. Навчи людей, особливо тих, що називають себе християнами, не
продавати свою совість ні дешево, ні дорого, бо вона буде потрібна їм у житті. Господи,
Спасителю наш, дай мудрість нашим народним депутатам, щоби вони приймали
справедливі закони на благо народу і кожної людини, і не чинили неправди. Господи
Боже наш, Ти є суддя праведний, пошли суддям нашим благодатну допомогу і
пробуди їхню совість, щоби вони не дивились на обличчя, на посади і на гроші, а
чинили справедливий суд, щоби люди остаточно не втратили надію на правдивих
суддів. Нагадай їм, Господи, що скоро і вони стануть перед Тобою на Твій суд. Господи,
напоум наших правоохоронців не застосовувати зброю проти свого народу, проти
своїх батьків і матерів, братів і сестер. Навчи також нерозумних людей не
спокушувати правоохоронців на насилля. Господи, Боже наш, сьогодні Україна
переживає тяжке випробування. Це наслідок наших гріхів і беззаконь. Не карай
нас надмірно, але зглянься на наші немочі, прости нам провини наші і допоможи
нам знайти примирення і справедливість, захисти нас від видимих і невидимих
ворогів наших, які хочуть поневолити нас, і помилуй народ наш, як Ти помилував
ніневітян заради їх покаяння. Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і
Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки
віків. Амінь.

 

Протоієрей
Петро Андрійчук, настоятель
храму Пресвятої Трійці (м. Сторожинець Чернівецької обл.)

«Зараз
ми всі розсипані частинки величної Нації, та спільна молитва здатна зробити
кожного з нас спочатку цільними, а потім і єдиними, а значить непереможними»

Олег
Володарський

Храм Святого князя Володимира. Величний сповнений затишною тишею. Сонячне проміння пробивалося крізь
вітражні вікна і падали на центральний вівтар.

 

Отець Петро Андрійчук. Спокійна
та добра людина, котра уважно спостерігає за співрозмовником і бачить набагато
більше, ніж той хоче сказати чи показати. Я
взагалі не помітив в ньому хвилювання перед програмою. Його привітність і тепла посмішка одразу
привертають до нього. З
ним затишно. Він говорить не лише словами, а й очима. В нього глибокі та усвідомлені
очі, на дні яких виблискує теплий і добрий гумор.

 

Служки кремлівської церкви створили у свідомості пересічного
українця образ священослужителя, котрий нав’язує нам лише відчуття провини й страждання. Священики нашої рідної української церкви,
навпаки, сповнені любові та віри. Вони сповнені життям і
проповідують життя з любов’ю до Бога і до ближнього.

 

Вони моляться за Україну та українців
разом з українцями. Вони
енергійні, дієві та патріотичні. Вони не нав’язують
віру, проте щиро вітають кожного парафіянина,
як того, хто постійно відвідує церкву, так і тих, хто переступає церковний
поріг ледве не вперше. Український
священик здатен почути кожного, поділитися з ним теплом Божої Любові,
помолитися за нього.

 

Я сидів поруч зі священиком посеред Божого храму, а
відчував себе вдома. Я грівся душею і відчував вдячність до рідної Церкви,
слухаючи душею «Сповідь» цього сильного, духовного українця. У отця Петра Андрійчука румунське
коріння, але свідомість і переконання усвідомленого українця.

 

Він з гумором дивиться на квохтання кремлівських
попів на нашу рідну Церкву. Дивиться і мудро спостерігає за тим, як ненависть
застилає очі та нівечить душу. Спостерігає за цими
порожніми рясами, порожніми душами та молиться як за Україну, так і за
ворогів. У нього настільки
доросла душа, що йому стає сили не дати ворогу занапастити її злобою та
ненавистю.

 

У нас з ним збіглися погляди
на те, що в українській церкві, в українських храмах мають майоріти національні
прапори. Сьогодні є багато позитивних прикладів
тих країн, в яких держава і церква підтримують одне одного. Я всією душею сподіваюся, що за згодою Матері-Церкви
і її парафіян, у порога нашої віри будуть майоріти жовто-сині та червоно-чорні
прапори.

 

Інколи шукаєш істину. Наводиш доводи, плутаєшся у
міркуваннях… А потім
подивишся в очі священику своєї рідної церкви та бачиш в них стільки любові та добра!
Стільки спокійної мудрості! Неймовірний
феномен нас самих. Коли
ми єдині у своїй вірі й боротьбі – ми непереможні. Та коли нас
зіштовхують між собою – ми стаємо слабкими та безсилими.

 

Сьогодні ми отримали від Господа не тільки
надскладні випробування, а й неоціненний подарунок – нашу рідну українську
церкву. Бог любить нас. Він оберігає і направляє
нас. Та декілька поколінь українців виявилися нездатні чути його. А сьогодні, коли ми стали патріотичні та
богомольні, ми самі шоковані тим, наскільки Нація була близька до того, щоб
втратити Бога і Україну і, як наслідок, саме право називатися Нацією.

 

Яку неймовірну силу
має наша віра… щодня під тисячами храмових куполів українські священики,
капелани, монахи моляться за Україну й до них в цій молитві приєднуються тисячі
й тисячі парафіян. Знову подивився в очі отцю Петру і
побачив там таке потужне і зігріваюче полум’я віри. В той же момент я відчув,
як яскравіше розгорівся вогонь віри в моїй душі, напоєний полум’ям мого
співрозмовника. В
той день я зрозумів найважливіше для себе – коли у твоїй душі є Бог і Україна, мудрий
Господь дарує тобі зустрічі з людьми, в очах яких ти знаходиш відповіді на всі
свої запитання.

Авторська
програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Протоієрей Петро
Андрійчук, настоятель
храму Пресвятої Трійці (м. Сторожинець Чернівецької обл.)

https://youtu.be/m8qhXnPWsxsКомментировать

По материалам: http://blog.i.ua/user/10498995/2344920/

Смотрите также